От і пройшов останній рік,
І ми випускники.
Коли ж дитинства час пробіг,
Й дорослі стали ми.
Цікаві дні у нас були
В житті шкільному.
й у спогад про минулий час ми поринаем знову.
Зі сміхом згадуемо ми,
Як сотні раз ми бились
Як плакали через сварки,
А потім всеж мирились.
Як вчителі казали нам:
“Не дружній у вас клас!”
Як визивали в кабінет,
Директор усіх нас.
Як шибка випала з вікна,
й літали всі вазони,
Як все було у нас вверх дном
згадаймо знов і знову!
І кожен учень в класі в нас,
Людина особлива.
За себе може постоять,
І в цьому наша сила!
Он Ігор знову щось кричить,
а Яна все сміеться,
а Зінченко кудись спішить.
Он вже з Юрком він б’ється.
Он Тая з Людою пішли,
Мабуть про хлопців говорити,
А Люба сердиться на них
не знае що тепер робити.
У клас війшли он Інна й Аня,
Мабуть набридло їм ходити.
І язики уже болять
весь час про щось та й говорити.
А Оля й Света “залились”
Як завжди дзвінким сміхом.
І Тимчик дивлячись на всіх
Пішов знов покурити
Он Женя дивиться в вікно,
Про щось він знову мріє.
На танцях був уже давно,
А серце,таки мліє.
Он Валя сіла за стола,
І книжку розгорнула ,
Хоч учениця в нас одна-
Науку не забула.